Як Гімназія А+ організувала уроки в укритті та онлайн, облаштувала простір для навчання й підтримувала учнів упродовж складного місяця. Розповідає директорка закладу Катерина Мозгова.
У вересні 2026 року в Києві оголосили 187 повітряних тривог. За підрахунком сервісу MyKyiv, вони сумарно тривали 172 години 43 хвилини. Найдовша тривога припала на понеділок, 7 вересня, і тривала 10 годин. Найбільше сигналів пролунало 2 вересня: 11 за добу.
Для шкіл це означало постійно змінювані умови: урок міг початися в класі, продовжитися в укритті, а частина учнів долучалася до нього онлайн. Заклади обирали формат залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів і власних можливостей.
У Гімназії А+ обрали синхронне навчання: учні, які приїхали до школи, займалися в укритті, а ті, хто залишився вдома, під’єднувалися до тих самих уроків онлайн.
Від адаптації до нового алгоритму
На початку вересня команда спостерігала за ситуацією та шукала рішення, які допомогли б зберегти навчальний процес. За словами директорки Гімназії А+ Катерини Мозгової, вже наприкінці першого тижня стало зрозуміло: щоразу чекати завершення тривоги, перш ніж продовжити навчання, неможливо.
“Цей вересень став для Гімназії А+ одним із найскладніших початків навчального року. І справа навіть не в тому, що повітряні тривоги для київських шкіл стали новою реальністю. До певних алгоритмів ми вже давно навчилися адаптуватися. Але із ситуацією настільки тривалих, а інколи фактично безперервних тривог ми ще не стикалися.
Тому порівнювати початок цього навчального року з попереднім було б неправильно. Це зовсім інший досвід та інший рівень викликів для дітей, учителів і всієї команди.
Перший тиждень вересня став для нас періодом дуже швидкої адаптації. Ми спостерігали, аналізували, пробували різні рішення і вже наприкінці першого тижня зрозуміли, що ми не можемо щоразу ставити освіту на паузу й чекати. Тому було прийнято рішення: за жовтого рівня безпеки навчальний день розпочинається о 9:00 і продовжується в укритті при тривалій тривозі.
Ми запустили синхронний формат навчання. Учні, які приїхали до Гімназії, розпочинають навчальний день і в разі повітряної тривоги організовано переходять разом з учителями до укриття, де продовжують навчатися. Діти, які через безпекову ситуацію не приїхали до школи, під’єднуються до цих самих уроків онлайн”.
Такий формат об’єднав учнів у школі та вдома в одному навчальному процесі. Для київських шкіл підходи могли бути різними: заклади обирали очне, дистанційне, змішане або асинхронне навчання залежно від безпекової ситуації та своїх ресурсів.
“Таким чином ми фактично відійшли від жорсткого поділу на офлайн та онлайн. Дитина може перебувати фізично поруч із учителем або під’єднатися дистанційно, але вона залишається частиною одного класу й одного навчального процесу. Повітряна тривога змінює місце або формат уроку, але, наскільки це можливо, не перериває сам освітній процес”.
Укриття як простір для навчання
Після оголошення повітряної тривоги учні та працівники переходять до укриття й продовжують заняття за розкладом. Там облаштовані навчальна зона, вбиральні та місце для харчування. Кожна дитина має своє місце для навчання. Учителі використовують роздаткові матеріали, інтерактивні панелі, планшети та інші ресурси. На перервах для дітей організовують ігри й дозвілля. Якщо тривога затягується, школа забезпечує дітей і працівників гарячим харчуванням.
“Урок в укритті суттєво відрізняється від уроку в класі. Є питання акустики, інтернету, організації простору й концентрації уваги. Деякі предмети та завдання складніше проводити поза звичним кабінетом. Учитель має бути гнучким: змінювати темп, адаптувати завдання, іноді перебудовувати урок уже під час заняття.
Ми не ставили за мету будь-якою ціною відтворити в укритті класну кімнату. Важливіше було зберегти контакт із дітьми та навчальний ритм. Для себе ми обрали синхронний формат, який об’єднує учнів у Гімназії та тих, хто залишився вдома”.
Адміністрація Гімназії А+ стежить за якістю уроків, дотриманням освітніх стандартів і організацією навчання. Учителі адаптують заняття до умов укриття та працюють за освітньою програмою.
Зберегти стабільність
Знайомі вчителі, однокласники, зрозумілий розклад і чіткий алгоритм дій допомагали дітям орієнтуватися в нових умовах.
“Головний результат вересня для мене навіть не в кількості проведених уроків. Найважливіше було зберегти стабільність. На початку року ми мали багато планів: олімпіади, конкурси, проєкти, події та розвиток наших традиційних напрямів. Обставини змусили швидко змінити пріоритети.
Нам було важливо підтримати дітей і команду та дати учням відчуття передбачуваності. Дитині важливо розуміти, що є школа, вчитель, однокласники, урок, який починається в певний час, і зрозумілий алгоритм дій під час тривоги. Є дорослі поруч, які знають, що робити.
Ми не можемо вплинути на всі зовнішні обставини, але можемо подбати про те, що дитина відчуває, коли приходить до школи”.
Під час тривоги тьютори повідомляють батькам у відповідному каналі, що клас перебуває в укритті. Дитина не може самостійно залишити його й піти додому: батьки або інший уповноважений дорослий забирають учня за встановленим порядком із фіксацією в журналі тьютора. Після офіційного відбою діти разом із тьютором або вчителем повертаються до класів і продовжують навчання.
Що було найскладнішим
“Найскладніше у вересні було тримати настрій. Технічні проблеми можна розв’язувати: покращувати інтернет, змінювати формати, перебудовувати розклад. Набагато складніше щодня зберігати внутрішню стійкість і залишатися для дітей точкою опори.
Учитель у таких умовах не тільки пояснює навчальний матеріал. Він стежить за безпекою, утримує увагу класу, переключається між форматами й одночасно працює з дітьми в укритті та онлайн. І при цьому має залишатися спокійним.
Діти добре відчувають стан дорослих. Тому іноді найважливіше завдання вчителя — показати власним спокоєм: ми знаємо, що робити, і продовжуємо працювати.
Я надзвичайно вдячна нашій команді за цей вересень, за здатність швидко адаптуватися, ухвалювати рішення, підтримувати дітей і одне одного”.
Не відкладати дитинство на потім
“Ще один важливий висновок цього місяця — ми не можемо жити в режимі очікування кращих часів. Могли б відкласти частину програм, заходів, олімпіад, гуртків і проєктів, але дитинство наших учнів відбувається зараз. Їхній п’ятий, сьомий чи одинадцятий клас не можна перенести на потім.
Тому ми продовжуємо планувати. Щось доведеться змінювати, адаптувати чи переносити. Щось відбудеться зовсім не так, як ми задумували. Але важливо, щоб у дітей залишалося відчуття майбутнього: щоб вони чекали на події, готувалися до олімпіад, планували проєкти, ставили цілі, зустрічалися з друзями, досліджували й створювали. Освіта сьогодні — це ще й розуміння, що майбутнє є і до нього варто готуватися”.
У вересні Гімназія А+ адаптувала навчання до безпекової ситуації: продовжувала уроки в укритті та онлайн і підтримувала зв’язок між учнями й учителями. Для команди це був спосіб зберегти навчальний ритм і дати дітям опору в непередбачуваних умовах.
