PISA-2025 в Україні: головні результати та висновки для шкіл
Українські підлітки втримали навчальні результати після різкого падіння, зафіксованого у 2022 році. Водночас майже кожен третій учасник PISA-2025 має результати нижче базового рівня одночасно з читання, математики та природничих наук. Нові дані показують, які навички потребують найбільшої уваги та що школи можуть змінювати вже зараз.
PISA (Programme for International Student Assessment) — Програма міжнародного оцінювання учнів, масштабне міжнародне дослідження якості освіти. Воно показує, наскільки 15-річні підлітки здатні застосовувати здобуті знання й навички в реальних життєвих ситуаціях.
8 вересня 2026 року Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Україна взяла участь у ньому втретє. Тестування пройшли 8962 підлітки з 297 закладів освіти у 17 регіонах.
PISA оцінює, наскільки 15-річні учні здатні застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. Дослідження охоплює читацьку, математичну та природничо-наукову грамотність. У циклі 2025 року до них додалася інноваційна галузь “Навчання в цифровому світі”.
Результати PISA-2025 в Україні: головні цифри
Середній результат українських підлітків становить:
- 448 балів із природничо-наукових дисциплін;
- 431 бал із математики;
- 418 балів із читання.
Україна відстає від середніх показників країн ОЕСР на 34 бали з природничих наук, на 32 бали з математики та на 43 бали з читання. Орієнтовно цей розрив відповідає півтора року навчання з природничих наук і математики та двом рокам із читання.
Порівняно з PISA-2022 результати статистично значущо не змінилися. Українська освіта стабілізувала показники після попереднього різкого падіння, хоча до рівня 2018 року ще не повернулася.
Важливий і контекст цих результатів. Учасники PISA-2025 почали навчання у 2016 році. У п’ятому класі вони зіткнулися з пандемією, а із сьомого навчаються під час повномасштабної війни. Вони також розпочали початкову школу до впровадження реформи “Нова українська школа”, тому результати PISA-2025 не оцінюють ефективність НУШ.
Базові компетентності: прогалини, які накопичуються роками
35% українських учнів мають результати нижче базового рівня з природничих наук, 45% із читання та 46% із математики. Загалом 56,4% підлітків демонструють низький результат хоча б в одній галузі, а 29,3% одночасно в усіх трьох.
Навчальні прогалини рідко виникають за один рік и кожна нова тема спирається на попередні знання. Тому школі важливо бачити реальний рівень розуміння матеріалу, вчасно визначати труднощі та створювати можливості для надолуження.
На такому підході наголошують у школах Освітнього холдингу А+. Педагогічна команда оцінює і засвоєні знання, і здатність учня використовувати їх у нових ситуаціях.
“Школа може зробити значно більше, ніж нам іноді здається, і для багатьох змін їй не потрібна реформа згори. Насамперед варто перестати орієнтуватися лише на те, чи пройшла дитина програму, і почати регулярно перевіряти, що вона насправді зрозуміла та що здатна зробити з отриманими знаннями. Якщо учень не засвоїв базову математику в сьомому класі, переведення його у восьмий разом із програмою не розв’язує проблему, а лише ускладнює її. Тому школа має вибудовувати систему ранньої діагностики, бачити конкретні прогалини кожної дитини й мати механізм їх надолуження.
PISA показує, наскільки учень здатний використовувати знання поза межами знайомого завдання з підручника. Уже сьогодні школа може змінювати сам характер навчання: зменшувати обсяг відтворення, більше працювати з інформацією, аргументацією, задачами з реального контексту, міжпредметними зв’язками та ситуаціями, у яких немає готового алгоритму”, – зазначає Катерина Мозгова, директорка Гімназії А+.
PISA перевіряє функціональність знань. Учневі потрібно прочитати умову, відокремити важливу інформацію, встановити зв’язки, обрати спосіб дії та пояснити висновок. Труднощі з однією навичкою часто позначаються на результатах з інших предметів.
Читацька грамотність: найбільш вразлива ланка
Читання стало найслабшим напрямом для українських підлітків. Середній результат становить 418 балів, а розрив із країнами ОЕСР сягає 43 балів. Результати 45% учасників з України перебувають нижче базового рівня читацької грамотності. Особливо помітне погіршення серед хлопців. Саме в читанні зафіксовано найбільший гендерний розрив.
Читацька грамотність охоплює розуміння, аналіз та оцінювання інформації. Вона допомагає визначити головну думку, побачити логіку аргументів, зіставити кілька джерел, відрізнити факт від судження та сформулювати власний висновок.
“Проблема в тому, що складати букви у слова — це лише механічна навичка, тоді як розуміння прочитаного — складна когнітивна робота. Ми часто зосереджуємося на швидкості та техніці, забуваючи про глибинну роботу з сенсами. Дитина не бачить прихованих суперечностей чи логіки аргументації, бо не має звички ставити запитання до тексту, шукати причинно-наслідкові зв’язки та сумніватися в написаному. Справжнє читання — це аналіз і критичне мислення, а не просто швидке озвучення рядків.”, – пояснює Вікторія Щеглакова, учителька української мови та літератури Гімназії А+.
У закладах Освітнього холдингу А+ прийоми роботи з текстом системно використовують на різних уроках. Учні аналізують умови задач, зіставляють джерела, інтерпретують графіки, аргументують висновки та перевіряють інформацію під час виконання міжпредметних проєктів.
Така робота розвиває вдумливе читання, необхідне для розв’язання математичних задач, розуміння умов експерименту, порівняння різних позицій та оцінювання достовірності інформації в мережі.
Математична грамотність: знання, які працюють у реальному житті
Середній результат України з математики становить 431 бал. Базового або вищого рівня досягають 54% підлітків, результати решти 46% залишаються нижчими. Це найбільша частка серед трьох основних галузей PISA-2025.
Математична грамотність передбачає здатність розпізнати проблему в реальній ситуації, перекласти її мовою математики, обрати спосіб розв’язання та оцінити отриманий результат. Учневі потрібні гнучкість мислення, увага до даних і готовність шукати власний алгоритм.
У школах Освітнього холдингу А+ математику вивчають через практичні задачі, дослідження та міжпредметні проєкти. Учні аналізують дані, виявляють взаємозв’язки, прогнозують результати й аргументують рішення. Така робота розвиває системне мислення та допомагає бачити цілісну картину за окремими умовами й числами.
Розв’язання багатокрокових завдань потребує концентрації, робочої пам’яті та здатності планувати послідовність дій. Тривалий стрес може послаблювати кожен із цих когнітивних процесів.
“Коли дитина постійно відчуває небезпеку, нервова система працює в режимі підвищеної готовності до захисту. Увага частіше спрямовується на можливі загрози, тому зосереджуватися на поясненні та засвоювати нове стає важче. Сильний або тривалий стрес може погіршувати робочу пам’ять, тобто здатність утримувати інформацію й одночасно з нею працювати. Через це складніше планувати дії, бачити зв’язки та знаходити рішення у складних завданнях. Війна, повторювані тривоги й недостатнє відновлення можуть підтримувати цей стан, і дитина показує нижчі результати, ніж дозволяють її знання та здібності”, – говорить Владислав Цикалюк, учитель математики Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ”.
Оцінювання навчальних результатів має враховувати і знання учня, і стан, у якому він виконує завдання. Це допомагає точніше визначити причину труднощів та обрати відповідну підтримку.
Природничо-наукова грамотність: досліджувати, перевіряти, доводити
Найвищий серед трьох основних напрямів результат Україна отримала з природничих наук: 448 балів. Результати 35% учасників перебувають нижче базового рівня, а відставання від середнього показника ОЕСР становить 34 бали.
Українські підлітки краще виконують завдання, де потрібно науково пояснити певне явище. Складнішими виявилися оцінювання дизайну дослідження та інтерпретація даних. Це вказує на потребу частіше працювати з гіпотезами, експериментами, доказами й аргументованими висновками.
“Займатися наукою й шукати відповіді на запитання можливо тоді, коли дитині по-справжньому цікаво. Справжнє ‘чому?’ народжується, коли учень має свободу обирати тему дослідження і способи пошуку відповіді, висувати власні припущення та не боятися помилятися.
Важливо, щоб дитина бачила практичний сенс своєї роботи й розуміла, де та навіщо можна застосувати отримані знання. Тоді на перший план виходять власні гіпотези, їх перевірка, робота з доказами та пошук аргументованого висновку”, – переконаний Давид Кириченко, учитель географії та природничих наук Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ”.
Дослідницький підхід є важливою частиною навчання в Освітньому холдингу А+. Учні проводять експерименти, працюють у лабораторіях, аналізують дані, презентують результати та вчаться захищати власну позицію. Помилка в цьому процесі стає матеріалом для нового припущення і наступної перевірки. Так формується наукове мислення: дитина вчиться працювати з невизначеністю, шукати докази та переглядати висновки, якщо дані їх не підтверджують.
Як тривалий стрес впливає на навчання
Результати PISA-2025 відображають досвід підлітків, які кілька років навчаються в умовах нестабільності. Пандемія, дистанційне навчання, повномасштабна війна, повітряні тривоги та порушений режим впливають на концентрацію, пам’ять, мотивацію і темп роботи.
“Підлітку стає складніше планувати свої дії, аналізувати інформацію та працювати зі складними завданнями за постійного відчуття напруги. Навіть звичні навчальні завдання можуть потребувати більше часу й додаткових зусиль, а складні сприйматися як надмірне навантаження. Це знижує мотивацію та впевненість у власних силах. Для відновлення працездатності важливі психологічна підтримка, достатній відпочинок, передбачуваний режим і безпечна емоційна атмосфера”, – наголошує Ірина Чигирик, практична психологиня Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ”.
У закладах Освітнього холдингу А+ психологічна підтримка є частиною освітнього процесу. Психологи, тьютори та вчителі допомагають учням відновлювати здатність зосереджуватися, витримувати інтелектуальне навантаження та послідовно надолужувати пропущене. Передбачуваний режим і безпечне середовище створюють основу для академічного прогресу.
Навчання в цифровому світі: нова грамотність
Інноваційна галузь PISA-2025 “Навчання в цифровому світі” оцінювала здатність підлітків використовувати цифрові інструменти, моделі й алгоритми для навчання та розв’язання практичних проблем.
За шкалою “Використання обчислювального мислення для розв’язання проблем” Україна отримала 478 балів проти 500 у середньому в країнах ОЕСР. Сильнішою складовою для українських учнів стало програмування, слабшою – моделювання. 46% підлітків не досягли третього рівня, який вважають базовим у цій галузі.
Українські школярі активно використовують штучний інтелект. 54% учасників щонайменше раз на тиждень звертаються до чатботів ШІ по допомогу в навчанні. Середній показник країн ОЕСР становить 46%. Також 78% українських підлітків повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами. Цифрова грамотність сьогодні поєднує технічні вміння, обчислювальне мислення та здатність оцінювати інформацію.
“Штучний інтелект уже став потужним інструментом для навчання. Завдання педагогів сьогодні – навчити дітей користуватися ним грамотно, свідомо й відповідально. Ключова навичка полягає у здатності правильно сформулювати запит, критично оцінити відповідь, перевірити факти, зрозуміти отриману інформацію та пояснити її власними словами. Така робота розвиває критичне мислення, вчить аналізувати інформацію й застосовувати знання на практиці.
Учень може використовувати ШІ для пошуку ідей, перевірки власних рішень, аналізу інформації та глибшого розуміння теми. Бездумне копіювання готових відповідей позбавляє його важливої частини навчального процесу.
Уміння працювати зі штучним інтелектом поступово стає однією з базових навичок сучасної людини. Тому наше завдання як викладачів – зробити ШІ інструментом, який допомагає розвивати мислення учнів і зберігати їхню інтелектуальну самостійність”, – переконаний Віталій Сандул, керівник освітнього IT напряму Освітнього холдингу А+.
У закладах Освітнього холдингу А+ цифрові технології використовують для навчання, дослідження та створення власних проєктів. Учні вчаться ставити точні запитання, аналізувати отримані результати, перевіряти інформацію в надійних джерелах і відповідати за фінальне рішення. Мета такого підходу – сформувати культуру свідомого використання технологій, у якій ШІ підтримує мислення дитини, розширює можливості для пошуку та допомагає глибше працювати з навчальним матеріалом.
Освітня нерівність: розрив у понад три роки навчання
Різниця між результатами учнів із сільської місцевості та великих міст сягає 61 бала з математики, 65 із природничих наук і 68 із читання. Орієнтовно це відповідає понад трьом рокам навчання.
На освітні результати впливають соціально-економічні умови, місце проживання, доступ до навчальних і цифрових ресурсів, кадрове забезпечення та можливість регулярно відвідувати очні заняття.
За оцінками керівників закладів освіти, 61% українських учнів навчаються там, де освітній процес ускладнює нестача матеріалів та обладнання. Для 54% бракує цифрових ресурсів. Близько третини навчаються у закладах, де не вистачає педагогів. Ці цифри підкреслюють цінність повноцінного освітнього середовища: професійної команди, сучасного обладнання, лабораторій, доступу до цифрових ресурсів, психологічного супроводу та можливостей для практичного навчання.
Що результати PISA-2025 означають для сучасної школи
PISA-2025 зафіксувала стійкість української освіти за надзвичайно складних обставин. Дослідження також окреслило конкретні напрями роботи:
- рання діагностика та надолуження навчальних прогалин;
- розвиток читацької грамотності на всіх предметах;
- практичні задачі з реальним контекстом;
- дослідницьке та міжпредметне навчання;
- робота з інформацією, даними й доказами;
- свідоме використання цифрових інструментів і ШІ;
- психологічна підтримка та безпечне освітнє середовище.
Для Освітнього холдингу А+ ці висновки співзвучні з підходом, у якому учень ставить запитання, працює з реальними завданнями, шукає власний спосіб розв’язання, аргументує позицію та розуміє практичний сенс знань.
Такі зміни починаються на кожному уроці: із вдумливого запитання до тексту, задачі без готового алгоритму, власної гіпотези, перевірки джерела та готовності переглянути свій висновок. Саме так знання стають інструментом для навчання, рішень і дій у реальному житті.
