• Головна
  • Блог
  • Попит на інженерні спеціальності зростає: як Освітній холдинг А+ готує майбутніх архітекторів, інженерів та ІТ-фахівців
Попит на інженерні спеціальності зростає: як Освітній холдинг А+ готує майбутніх архітекторів, інженерів та ІТ-фахівців

Попит на інженерні спеціальності зростає: як Освітній холдинг А+ готує майбутніх архітекторів, інженерів та ІТ-фахівців

За даними Міністерства освіти і науки України⁠, у 2026 році вступники частіше подавали заяви на спеціальності, потрібні для відновлення країни. На 40 цивільних спеціальностей з особливою підтримкою держави подали 232 354 заяви — на 33,4% більше, ніж торік. Найбільше зросла кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку (+74,6%), науки про Землю (+66,8%), будівництво та цивільну інженерію (+61,6%), електричну інженерію (+57,1%), автоматизацію та робототехніку (+53,5%).

Кількість заяв показує інтерес до спеціальностей, але не кількість окремих вступників: одна людина могла подати кілька заяв. Окремо зросло й бюджетне зарахування. На будівництво та цивільну інженерію зарахували 3 318 вступників, на електричну інженерію — 2 864. Порівняно з 2025 роком бюджетний набір на ці напрями зріс відповідно на 31,8% і 40,1%, а на автоматизацію, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніку — на 29,9%.

Ці цифри окреслюють запит на фахівців, які працюватимуть із міською інфраструктурою, енергетикою, будівництвом і технологіями. Як школярі можуть почати знайомитися з цими напрямами ще до вступу у ЗВО? Про навчання на перетині архітектури, інженерії та ІТ розповідає Дмитро Пшеничнюк, директор Архітектурно-інженерного колегіуму А+.

Професії для відбудови починаються зі шкільної освіти

Ці цифри окреслюють запит на фахівців, які працюватимуть із міською інфраструктурою, енергетикою, будівництвом і

“Ми живемо в час, коли потреба у відновленні країни перестала бути абстрактною перспективою. Вона вже сьогодні формує запит на конкретні професії, компетентності та нові технологічні рішення. Але я б дивився на це ширше, ніж просто на зростання популярності окремих спеціальностей. Це свідчить про поступову зміну суспільного запиту: молодь починає бачити себе не лише споживачами готових рішень, а людьми, які можуть створювати їх самостійно”, — говорить Дмитро Пшеничнюк.

Для відновлення й розвитку країни потрібні фахівці, які проєктуватимуть міста, розбудовуватимуть інфраструктуру, створюватимуть енергоефективні системи й цифрові інструменти. Такі завдання потребують знань із різних сфер: архітектури, інженерії, математики, природничих наук та ІТ.

“Я переконаний, що Україні знадобляться не просто архітектори, інженери чи будівельники у традиційному розумінні цих професій. Нам будуть потрібні фахівці нового покоління, які мислять міждисциплінарно. Це архітектори, які розуміють принципи сталого розвитку, доступності та енергоефективності. Інженери, які можуть працювати з новими матеріалами, роботизованими системами й автоматизацією. ІТ-фахівці, здатні створювати цифрові інструменти для проєктування, моделювання, управління інфраструктурою. Фахівці, які поєднують технологічну грамотність із розумінням потреб людини.

І починати формувати ці компетентності потрібно значно раніше, ніж в університеті. У школі важливо розвивати математичне й просторове мислення, розуміння фізичних процесів, цифрову грамотність, навички роботи з даними, критичне мислення. Але не менш важливими є вміння працювати в команді, презентувати власні рішення, не боятися помилок і шукати альтернативи.”

Цей підхід лежить в основі навчання в Архітектурно-інженерному колегіумі А+ (АІК А+). Колегіум поєднує державний стандарт із профільними напрямами: архітектурою, інженерією, ІТ, а також міжнародною програмою Cambridge.

Архітектура, інженерія та ІТ: навчання на перетині дисциплін

Цей підхід лежить в основі навчання в Архітектурно-інженерному колегіумі А+ (АІК А+).

У середній школі учні поглиблено вивчають природничі науки та проходять авторські курси. Серед них — основи інженерного проєктування, архітектурна фізика англійською мовою, урбаністика, нарисна геометрія, історія архітектури й мистецтва, академічний рисунок, живопис і дизайн. У старшій школі учні обирають напрям відповідно до своїх інтересів і профорієнтаційного портфоліо.

“Архітектурний напрям знайомить дітей із просторовим мисленням, композицією, проєктуванням, принципами організації середовища та дизайном. Інженерний — із технічним конструюванням, технологіями, матеріалами, фізичними закономірностями та пошуком практичних рішень. ІТ-напрям розвиває алгоритмічне мислення, програмування та розуміння цифрових технологій.

Для нас принципово важливо, щоб ці напрями не існували ізольовано. Архітектору потрібні інженерні знання, інженеру — цифрові інструменти, а ІТ-фахівцю — розуміння реального світу, для якого він створює технології. Ми хочемо, щоб учні не просто отримували уявлення про професії, а поступово формували власний інструментарій для майбутнього навчання у ЗВО та подальшій професійній діяльності”, — пояснює директор.

Цей міждисциплінарний підхід учні застосовують у практичних проєктах. Архітектурне рішення потребує точних розрахунків, знання матеріалів і розуміння простору, водночас має враховувати потреби людей, які користуватимуться будівлею. Так само й цифрове рішення має відповідати конкретному запиту.

Від ідеї до макета й випробування

Цей міждисциплінарний підхід учні застосовують у практичних проєктах.

Практичне навчання в АІК А+ починається з дослідження та пошуку рішення. Наприклад, у студійному проєкті “Будинок для найменших” учні створювали житло для тварини. Спершу з’ясовували, як вона рухається, відпочиває та яких умов потребує. Потім пропонували ідеї, робили ескізи, визначали розміри, створювали креслення й макети.

У такому проєкті математика допомагала працювати з пропорціями та масштабом, геометрія — досліджувати форму, а креслення й макетування — перевіряти задум. Завершився проєкт презентацією робіт і виставкою.

Учні також виготовляють бетонні органайзери й створюють моделі конструкцій, які проходять краш-тести. Під час випробувань школярі спостерігають за деформаціями, порівнюють різні рішення та з’ясовують, чому одні конструкції витримують навантаження краще за інші.

“Для нас цінність такої роботи — у здатності учнів самостійно досліджувати, ставити запитання, пропонувати й перевіряти рішення. Макет, креслення чи готовий предмет роблять процес мислення видимим. А помилка під час випробування стає матеріалом для аналізу та наступної спроби.

Важливо, що в такій роботі немає єдиної правильної відповіді, яку потрібно відтворити. Є завдання, обмеження, гіпотези та необхідність знайти власне рішення”, — каже Дмитро Пшеничнюк.

У колегіумі розвивають простір Maker Space, де учні працюють із матеріалами, інструментами й технологіями та створюють власні проєкти.

Профільний вибір через спроби й досвід

У колегіумі розвивають простір Maker Space, де учні працюють із матеріалами, інструментами й технологіями та створюють

У 10–14 років учні ще досліджують різні напрями й власні інтереси, а не ухвалюють остаточне рішення про майбутню професію. Проєкти, майстерні та робота з різними матеріалами допомагають їм зрозуміти, що їм ближче. Пізніше цей досвід і профорієнтаційне портфоліо стають опорою для вибору навчального профілю в старшій школі.

“Вибір профілю має бути не випадковим рішенням або результатом батьківських очікувань, а усвідомленим кроком самої дитини. Тому важливо знайомити учнів із різними напрямами через практику: спробувати спроєктувати, сконструювати, запрограмувати, створити дизайн, попрацювати з матеріалами, презентувати власну ідею.

Особливу роль відіграють проєктна діяльність, майстерні, командна робота та можливість побачити результат власних зусиль. Коли дитина розуміє, що їй цікаво не просто розв’язувати математичні задачі, а застосовувати математику для створення реального об’єкта, або що їй подобається не лише користуватися цифровими продуктами, а й розуміти, як вони працюють, — це вже важливі сигнали для вибору. Ми прагнемо, щоб учень обирав не просто назву профілю, а середовище, у якому хоче розвиватися”, — розповідає директор.

Такий досвід допомагає учням краще зрозуміти власні інтереси й побачити, як шкільні предмети пов’язані з подальшим навчанням і професійними напрямами.

Зв’язок із професійним середовищем

Такий досвід допомагає учням краще зрозуміти власні інтереси й побачити, як шкільні предмети пов’язані з подальшим

Учні знайомляться з досвідом компаній, університетів і фахівців через професійні зустрічі, майстерні та спільні проєкти. Серед партнерів, яких називає директор, — IT PLANET GROUP, Sigma Software University, Kyiv IT Cluster, SoftServe, Genesis, Київський авіаційний інститут, Київський національний університет будівництва і архітектури та Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.

Ще один формат — відкрита науково-практична конференція Science Sparks, яку традиційно організовує АІК А+. За словами Дмитра Пшеничнюка, минулого навчального року учні колегіуму та інших шкіл Києва й області підготували близько 60 дослідницьких робіт. 25 із них представили під час презентацій.

“Для мене одна з найважливіших ознак — зміна самого характеру запитань, які ставить дитина. Спочатку учень запитує: ‘Як це зробити?’. Згодом — ‘Чому це працює саме так?’. А потім починає ставити зовсім інші запитання: ‘А що, якщо спробувати інакше?’, ‘Чи можна зробити це ефективніше?’, ‘Яку проблему ми ще можемо розв’язати за допомогою цього рішення?’. Це і є перехід від відтворення знань до самостійного мислення.”

Дмитро Пшеничнюк пов’язує шкільну підготовку з майбутньою роллю учнів у розвитку країни:

“Я часто думаю про те, що сьогоднішні школярі — це люди, які в найближчі 10–15 років визначатимуть, якими будуть наші міста, будинки, технології та інфраструктура. Тому наше завдання як освітян — не просто підготувати дітей до вступу в університет. Ми маємо допомогти їм побачити власний потенціал, навчити мислити самостійно, працювати з невизначеністю та не боятися брати відповідальність за створення нового.

Адже відбудова України — це не лише про те, щоб відновити те, що було зруйновано. Це про можливість створити країну, у якій ми хочемо жити. І готувати людей, які зможуть це зробити, потрібно вже сьогодні.”

Share: