Як працює Снузелен-кімната в Київському приватному ліцеї “Республіка СТЕМ” та чому сенсорна підтримка важлива для учнів.
Є дні, коли дитина мовчки кладе голову на парту, коли звичний шум на перерві раптом стає нестерпним, а помилка в зошиті викликає сльози. У такі моменти дитині мало просто почути: “Зберися”. Натомість потрібні час, уважний дорослий і простір, де можна відновитися.
Саме таку роль у Київському приватному ліцеї “Республіка СТЕМ” виконує Снузелен-кімната, або кімната релаксації. Це мультисенсорний простір для емоційного відновлення, сенсорного розвантаження та підтримки саморегуляції учнів. У кімнаті поєднано світло, звук, дотик, рух, колір і аромати. Інтенсивність стимулів добирають відповідно до стану та потреб конкретної дитини.
Звідки з’явився термін “Snoezelen”
Термін Snoezelen виник у Нідерландах у 1970-х роках. Його пов’язують із педагогами Яном Хюлсегге та Адом Верхолом, які в інституті De Hartenberg створювали дозвіллєві сенсорні активності для дітей і дорослих з інтелектуальними та сенсорними порушеннями. Назва поєднує два нідерландські слова: snuffelen — досліджувати, шукати через відчуття, і doezelen — дрімати, розслаблятися.
У міжнародній практиці поруч із назвою Snoezelen використовують поняття multisensory environment — мультисенсорне середовище. В основі підходу лежить можливість людини обирати взаємодію зі стимулами у власному темпі, без зайвого тиску й вимоги “правильно” виконати завдання.
Водночас Снузелен-кімната не замінює роботу психолога чи іншу фахову підтримку. Її цінність у тому, що дитина може знизити навантаження, краще зрозуміти свій стан і разом із дорослим знайти спосіб повернутися до навчання у комфортному темпі.
Для шкільного середовища цінним є сам принцип: учень може помітити власний стан, обрати доступний спосіб відновлення й за підтримки дорослого повернутися до навчання. Це простір, де пауза стає частиною турботи про дитину.
Коли дитині потрібен простір для відновлення
Кімната релаксації у ліцеї доступна учням, яким потрібна пауза для емоційного відновлення, сенсорного розвантаження або повернення концентрації. Дитину може скерувати тьютор, учитель, психолог чи інший фахівець команди супроводу. Також учень може сам повідомити дорослому, що потребує перерви.
Тривалість перебування визначають індивідуально, відповідно до стану дитини та внутрішнього протоколу ліцею. Рівень супроводу залежить від віку, ситуації та потреб учня. Робота може відбуватися індивідуально або в невеликих групах.
Кімната має аромапанель Квадро ISD™, кольорову світломузичну панель, музичні сенсорні подушки «М’яке піаніно» ISD™, модульну сенсорну стіну ISD pixel art, світловий стіл для гри з піском, бульбашкову колону Bubble Tube, безпечну дзеркальну панель, світлову штору й світловий дощ із фіброоптичного волокна, гойдалки та тактильні панелі. Це обладнання дає змогу запропонувати дитині різні формати взаємодії: спокійний відпочинок, сенсорну гру, вправи на увагу, сприйняття або взаємодію.
Тьютор Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ” Дарина Карпенко пояснює, за якими сигналами дорослі можуть побачити потребу дитини в паузі:
“Те, що дитині потрібна пауза, зазвичай видно одразу. Вона лягає на парту, скаржиться на головний біль або раптово вибухає через дрібницю: роздратовано штовхає сусіда чи плаче через помилку в зошиті.”
Після короткого перепочинку дитині часто легше повернутися до уроку й взаємодії з класом.
“Після Снузелен-кімнати дитина повертається до навчання зовсім іншою: спокійною, зібраною, готовою чути вчителя та нормально спілкуватися з дітьми.”
Такий підхід впливає і на атмосферу в класі.
“Для класу це дуже важливий досвід: діти вчаться розуміти, що втомлюватися чи перегорати це нормально, і стають чуйнішими одне до одного. А можливість вчасно перепочити за межами класу зберігає спокій на уроці для всіх.”
Сенсорна кімната для різних потреб
Потреба в емоційному відновленні чи зменшенні кількості подразників не залежить від наявності діагнозу. Комусь складно перемкнутися після активної перерви, комусь потрібен час для адаптації до нового колективу або змін у розкладі, хтось переживає стресову ситуацію. Для учнів з особливими освітніми потребами Снузелен-кімната може стати одним з інструментів індивідуальної програми розвитку та психолого-педагогічного супроводу.
Практичний психолог Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ” Тетяна Біжан говорить, що до кімнати релаксації дитина може прийти в моменти, коли відчуває перевантаження.
“Снузелен-кімната — це простір, куди дитина може прийти, коли відчуває емоційне або сенсорне перевантаження, втому, тривогу чи роздратування. Наприклад, після насиченого навчального дня, під час підвищеного емоційного напруження, коли складно зосередитися під час уроку, заспокоїтися або впоратися зі своїми емоціями.
Іноді дитині просто потрібно трохи побути в спокої, відновити сили, побути наодинці зі своїми відчуттями. І дуже важливо, щоб у неї була така можливість.”
Робота в кімнаті залежить від потреби учня в конкретний момент.
“У цій кімнаті дитина може сповільнитися, переключити увагу із зовнішніх подразників на власні відчуття.
Завдяки спокійній атмосфері, лагідному освітленню, різним сенсорним матеріалам та спеціально підібраним вправам дитина може поступово знизити напруження, відновити відчуття безпеки й краще зрозуміти свій емоційний стан.
Під час роботи ми можемо використовувати дихальні вправи, тактильні матеріали, елементи релаксації або рухову активність, залежно від того, яка потреба дитини в цей момент.”
Психолог наголошує: Снузелен-кімната відкрита для всіх учнів, які потребують підтримки.
“Я хочу наголосити, що Снузелен-кімната — це не простір виключно для дітей з особливими освітніми потребами.
Так, вона є важливою частиною інклюзивної підтримки, адже деяким дітям необхідні додаткові можливості для сенсорної регуляції. Але водночас вона може бути корисною кожному учневі та навіть дорослому.
Кожна дитина має свої особливості сприйняття, свій темп, свої емоційні реакції. Хтось швидше втомлюється від шуму, хтось переживає через навчання, комусь складно впоратися з роздратуванням або зосередитися після активної перерви.
Тому Снузелен-кімната — це доступний простір підтримки для всіх дітей, де кожен може отримати допомогу відповідно до власних потреб.”
Право попросити про підтримку
Київський приватний ліцей “Республіка СТЕМ” поєднує академічну базу, практику, профільне навчання та сучасну освітню інфраструктуру. Поряд із лабораторіями, мейкерспейсом і технологічними рішеннями важливі також простори, де дитина може відновити ресурс.
Це частина безбар’єрного підходу: освітнє середовище адаптується до потреб людини й допомагає їй залишатися включеною в навчальний процес.
Тетяна Біжан розповідає, як фахівці визначають формат підтримки та допомагають дитині обрати спосіб відновлення:
“Робота в сенсорній кімнаті може відбуватися індивідуально або в невеликих групах, залежно від потреб дітей та мети заняття.
Ми уважно спостерігаємо за емоційним станом дітей, їхніми реакціями та поведінкою. Також ми спілкуємося з педагогами й батьками, щоб краще зрозуміти, що турбує дитину, у яких ситуаціях їй складніше та яка підтримка може бути для неї корисною.
Для мене важливо, щоб кожна дитина відчувала себе комфортно й мала можливість звернутися по допомогу, коли цього потребує.
Під час перебування в сенсорній кімнаті дитина має можливість обрати те, що їй зараз найбільше до вподоби: спокійні вправи, сенсорні матеріали, нейровправи, дихальні практики або просто трохи відпочити. Психолог допомагає дитині зорієнтуватися, прислухатися до власних відчуттів і знайти комфортний для себе спосіб відновлення.”
Інклюзивність, яку видно в щоденних рішеннях
Інклюзивне середовище створюють щоденні рішення: доступний простір, уважні дорослі й готовність враховувати потреби кожної дитини. У такій школі дитину підтримують у моменти втоми, тривоги чи потреби в тиші, а за поведінкою бачать її стан і шукають спосіб допомогти.
Заступниця директора з виховної роботи Київського приватного ліцею “Республіка СТЕМ” Дар’я Гресько пояснює, чому Снузелен-кімната стала частиною інфраструктури ліцею:
“Снузелен-кімната стала частиною інфраструктури нашого ліцею, адже сучасна школа має дбати не лише про академічні результати учнів, а й про їхнє психологічне благополуччя. Протягом навчального дня діти зазнають значного інформаційного, емоційного та сенсорного навантаження. В умовах війни, повітряних тривог і постійного напруження особливо важливо мати простір, у якому дитина може знизити рівень тривоги, відновити внутрішню рівновагу та поступово повернутися до освітнього процесу.”
За словами Дар’ї Гресько, дорослим важливо уважно ставитися до причин поведінки дитини.
“Важливо розуміти, що поведінка дитини нерідко є відображенням її внутрішнього стану. За роздратуванням, замкнутістю, надмірною активністю або труднощами з концентрацією можуть стояти втома, тривога, страх чи сенсорне перевантаження. Тому завдання дорослих — не обмежуватися оцінюванням зовнішніх проявів, а намагатися зрозуміти їхню причину та своєчасно надати дитині необхідну підтримку. Правильно організована робота у Снузелен-кімнаті допомагає учневі краще усвідомити власний стан, опанувати напруження та знайти прийнятний спосіб відновлення.”
Вона пов’язує появу кімнати з ширшим розумінням інклюзивності в ліцеї.
“Такий простір безпосередньо пов’язаний із нашим розумінням інклюзивності. Для нас інклюзивність — це не створення окремих умов для окремої категорії учнів, а здатність освітнього середовища бути гнучким і враховувати індивідуальні потреби кожної дитини. Комусь необхідно більше часу для адаптації, комусь — зменшення сенсорного навантаження, а комусь — коротка пауза, щоб заспокоїтися та відновити здатність зосереджуватися. Снузелен-кімната не є місцем покарання чи ізоляції. Це простір підтримки, прийняття і дбайливого ставлення до потреб дитини.”
Безпечне середовище складається також із довіри до дорослих.
“Безпечне освітнє середовище — це не лише фізична безпека. Це також атмосфера, у якій дитина не боїться говорити про свій стан, знає, до кого може звернутися, і впевнена, що її почують без осуду. Саме в такому середовищі поступово формується довіра до дорослих, до школи та до самої себе.”
Школа може дати дитині й важливу життєву навичку: помічати власний стан і вчасно шукати підтримку.
“На мою думку, школа повинна не лише давати знання, а й формувати життєві компетентності. Одна з найважливіших — уміння розуміти себе: розпізнавати власні емоції, помічати ознаки втоми й напруження, знати доступні способи саморегуляції та вчасно звертатися по допомогу. Дитина має усвідомлювати, що турбота про свій психологічний стан — це не слабкість, а прояв зрілості й відповідального ставлення до себе.
Коли школа системно створює для цього відповідні умови, вона допомагає дитині не лише впоратися з конкретною складною ситуацією, а й сформувати внутрішню опору. Уміння відновлювати рівновагу, приймати підтримку, поважати власні потреби та з розумінням ставитися до стану інших є основою психологічної стійкості, відповідальності та здорових взаємин у майбутньому”
Тетяна Біжан додає:
“Сучасна школа — це не лише про знання, оцінки та навчальні результати. Це також про емоційне благополуччя дитини, її відчуття безпеки, прийняття та можливість бути собою.
Особливо сьогодні, коли діти живуть в умовах постійного стресу, повітряних тривог, змін і невизначеності, важливо створювати середовище, у якому вони можуть відновлюватися та отримувати необхідну підтримку.
Снузелен-кімната допомагає зробити школу більш чутливою до потреб дітей. Вона дає можливість не чекати, поки емоційне напруження переросте у серйозні труднощі, а своєчасно підтримати дитину.
Я переконана, що турбота про емоційний стан дитини — це невід’ємна частина якісної сучасної освіти.”
Кімната релаксації допомагає дитині відновити ресурс і повернутися до навчання у своєму темпі. Її сенс — дати учневі безпечний, добровільний і людяний спосіб повернути собі рівновагу. А школі — бути місцем, де про знання дбають разом із тими, хто ці знання здобуває.
